ГОЛОДОМОР / ГЕНОЦИД У СВІТЛІ ТА ТІНЯХ В КАНАДСЬКОМУ МУЗЕЇ ПРАВ ЛЮДИНИ

Автор:

Засоби масової інформації можуть розірвати мовчання навколо Голодомору / Геноциду, але вони, також, можуть й приховати правду!

Текст і фото: Норберт К. Іван / Norbert K. Iwan

В середу, 4-го лютого 2015 року, в Канадському Музеї Прав Людини (CMHR) в Вінніпезі відбулася знаменна подія. Манітобський відділ Конгресу Українців Канади в співпраці з Національним музеєм "Меморіал пам'яті жертв голодомору в Україні" (Київ) презентували українсько-канадській громаді першу “подорожуючу”  виставку / лекцію про Голодомор: “Поширювати чи приховувати правду?” (Сovering or uncovering the truth?).

Програму відкрили Ангела Кассі, директор зовнішніх зв'язків музею (Angela Cassie, CMHR – Director, Communications and External Relations) та Доктор Клінт Курли, керівник відносин із зацікавленими сторонами (Dr. Clint Curly – Head of Stakeholder Relations at the Canadian Museum for Human Rights). Після вітання вони одразу представили головних промовців події: Джеремі Марона – дослідник-куратора CMHR (Dr. Jeremy Maron – CMHR researcher-curator) та Ярослава Балана з Канадського інституту українських досліджень Університету Альберти (Jaroslaw Balan – Canadian Institute for Ukrainian Studies, University of Alberta).

Учасники зустрічі вперше мали нагоду побачити оригінал фільму "Розриваючи мовчання" (“Breaking the Silence”), який було створено спеціально для Музею (CMHR). В ньому автори показали трагедію українського народу, основану на правдивих подіях 1932-33 років та документальні розповіді очевидців.

Джеремі Марон – дослідник-куратор Музею (Dr. Jeremy Maron – CMHR researcher-curator) у своєму виступі розповів про важливість світового признання трагедії 1932-33-х років. Він підкреслив, що даний фільм "це спосіб витягнути Геноцид з тіні, щоб підвищити обізнаність, викрити правду, а також домагатися справедливості та відновлення істини. Ця істина допоможе заново встановити гідність і почути голоси жертв" (It is the way to drag violations from the shadow to raise awareness, expose truth and also pursue justice, reconciliation and recovery that can re-establish the dignity and voices of the victims).

"Це жахливо та шокуюче, як мало інформації поширювалося через канадські засоби масових інформацій про агрокультурну ситуацію в Україні, голод 32-33-х років і політику замовчування Радянського уряду", – заявив Ярослав Балан. Він у стислому, типово лекційному форматі, розповів про факти колективізації та хлібозаготовок на Україні, викликаних політикою сталінського уряду в 1925-х, 1928-х, 1929-х роках та про Голодомор 1932-33 років.

Власне про Голодомор та жахливу ситуацію на Україні канадці дізналися після серії статей власного кореспондента газети Toronto Telegram в Москві журналістки Ріа Клайман (повне ім’я – Rachel Gertrude Clyman). У них – віддзеркалення катастрофи, яка розгорталася в радянській Україні наприкінці літа 1932 року, коли Сталін розв’язав нещадну “класову війну” з українським селянством з наміром раз і назавжди зламати супротив його політиці примусової колективізації. У той самий час розправа чекала кожного, хто становив потенційну загрозу для більшовизму, зокрема українців, яких – часто надумано – звинувачували в націоналізмі (20 вересня 1932 р. “The Evening Telegram” щоденна газета в Торонто, присвятила головний заголовок на своїй титульній сторінці репортажеві про те, що її власна кореспондентка у Москві Ріа Клайман зазнала нападок як “буржуазна порушниця спокою” і її було “випроваджено з Росії.” Новину про її вислання того ж дня поширили й інші канадські газети Winnipeg Tribune та Vancouver Sun; наступного дня про це повідомили Winnipeg Free Press та Globe, відтак 22 вересня новина з’явилася у Montreal Gazette, 23 вересня – Toronto Star).

Розповіді головних доповідачів хоча й в загальному описали розвиток подій Голодомору, але ми не почули основного: правдивою метою Радянського уряду була не етнічна чистка, а знищення української нації.

Нагадаю, що у 2008 році уряд Харпера визнав Голодомор геноцидом, "історичним злочином, який Захід залишив без уваги", як висловився автор відповідного законопроекту депутат Джеймс Безан. Ідею активно підтримали Конгрес Українців Канади та Українсько-Канадська Асоціація Громадянських Свобод. 4 квітня 2009 року Законодавча Асамблея канадської провінції Онтаріо визнала Голодомор 1932-33-х років в Україні актом геноциду й одностайно ухвалила Закон про встановлення в Канаді "Дня пам'яті Голодомору в Україні" (четверта субота листопада). Пізніше до неї приєдналися й інші провінції.

Урочисте відкриття Канадського Музею Прав Людини (CMHR) відбулося 19 вересня 2014 року у Вінніпезі (Манітоба, Канада). Він був побудований за задумом Ізраеля Аспера як "світовий центр вивчення прав людини" і розповідатиме про сучасні принципи захисту прав людини, що виникли як відгук на злочин проти людства: Голодомор, Голокост, Геноцид.

Канадський Музей Прав Людини прийшов до свого відкриття через розбіжності, суперечки і взаємні звинувачення, відзначила Оксана Боднарчук, президент Конґресу Українців Канади, голова Провінційної Ради Манітоби (Oksana Bodnarchuk, President – Ukrainian Canadian Congress Manitoba Provincial Council),  дякуючи доповідачам та присутнім. У Музею благородна місія, у нього є все потрібне, щоб розвиватися, об'єднувати і сприяти миру на нашій планеті. Він стане для усіх нас постійним нагадуванням про страшні трагедії і рани цілих народів, які не загоюються навіть через віки.

"Bonnie and John Buler" – основний зал Канадського Музею Прав Людини –  в цей день був повним. Проте, присутність мешканців Вінніпегу та українсько-канадської діаспори могла бути принаймні втричі більшою – історична важливість події, міжнародна канадсько-українська в співпраця, вимагали того. Також, канадські засоби масової інформації повинні перестати ігнорувати правдиві факти про Геноцид / Голодомор українського народу та розповідати про ці події широкій громадськості.

Фото к статье: